До 85-тої річниці народження
поета та дисидента Василя Стуса

Василь Стус — український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, правозахисник.

 Народився 1938 року на Вінниччині. Після закінчення школи вступає на історико-літературний факультет Донецького педінституту.

У студентські роки працює в бібліотеці, закінчивши навчання, викладає українську мову та літературу в Горлівській школі, опісля ще два роки служить в армії на Уралі.

Під час навчання та служби починає писати свої вірші. У 1959 році його перші роботи опубліковані у «Літературній газеті». У 1963 році вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка, з якої згодом виключений через участь у протесті на прем'єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Автор заробляє на життя, працюючи в історичному архіві, згодом — на шахті, залізниці, будівництві, в метро. Його перші збірки «Круговерть» та «Зимові дерева» відхилені видавництвами.

Літературна діяльність поета, критичні оцінки режиму і протести проти порушення прав людини спричинили перший арешт у 1972 році. Внесок Василя Стуса в розвиток української державності важко переоцінити, адже за свої ідеї він зрештою поплатився життям через неодноразові арешти, перебування в засланні й таборах.

Василь Стус — активний представник руху шістдесятників, а його творчість має непересічну вагу для сучасності.

Незламність українського духу: історія Василя Стуса